28 квітня в бібліотеці Університету Ушинського в Одесі відбулася подія, що запропонувала нестандартний спосіб говорити про Лесю Українку як про авторку, чия енергія, інтелектуальна сміливість і свобода мислення залишаються співзвучними сучасності.

«Культурний рейв» від організаторів акції «СТУСуємось. Одеса» поєднав літературу, музику, перформанс, стендап, візуальне мистецтво й благодійність. Формат події був побудований на ідеї живого контакту з класикою: тексти, листи, пісні й особисті історії створювали простір, у якому Леся Українка поставала учасницею актуальної розмови — про свободу, гідність, жіночий досвід і силу культури.

Вечір розпочався з виконання Гімну України на бандурі, хвилини мовчання та спільного співу веснянок разом з ансамблем «Цвітень». Одним із центральних моментів стало читання листів Лесі Українки та Ольги Кобилянської у виконанні акторки Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені Василя Василька Ірини Шеляг.

Музичну частину програми сформували виступи гурту «Околиця», кримськотатарської виконавиці Aziza Eskender та електронного гурту Alamo Station.

Частина композицій була створена спеціально для події на тексти Лесі Українки, що ще раз підкреслило здатність її поезії переходити в нові жанри й звучати в сучасному музичному середовищі. Окремим елементом вечора став стендап Вєсти Гунченко — комікеси, феміністки, волонтерки й артистки Культурного десанту.

Паралельно в просторі бібліотеки діяла виставка робіт українських мисткинь — від діджитал-ілюстрацій Lesiapik до живопису херсонської художниці Богдани Баришевої. Між мистецькими блоками звучали короткі особисті історії жінок із різних сфер — військових, рятувальниць, підприємиць, викладачок. Саме ці голоси надали події не лише культурного, а й виразного соціального виміру.

Благодійна мета «Культурного рейву» була пов’язана зі збором коштів на анатомічні бронежилети для жінок-військовослужбовиць. Тож ушанування Лесі Українки тут не обмежилося символічним жестом, а стало формою підтримки сучасних жінок, які діють, захищають, творять і беруть на себе відповідальність.

Завершився вечір дискотекою українського ретро — несподіваним для бібліотечного простору, але цілком логічним для події, що прагнула показати рух, ритм і спільну енергію культури.