Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 292 – 294.

Не пізніше 27.01.1903 р. Леся Українка надіслала цей вірш (разом з віршем «На Земмерінгу») до видавців альманаху «На вічну пам’ять Котляревському». Царська цензура заборонила публікувати цей вірш в альманасі.

Вперше надруковано у виданні: Леся Українка. Твори, т. 1, К.-X., «Книгоспілка», 1923 – 1924, стор. 298 – 301.

Автограф – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 637 – 638. В автографі закреслено первісний початок вірша та ще 4 рядки .

Датується за автографом.

Подається за автографом.

Sampierdarena (Сампірдарена) – остання станція перед Генуєю.