Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 62 – 75.

Вперше надруковано в журн. «Жизнь», 1900, № 9, стор. 122 – 132.

Автограф не знайдено.

Історія написання і публікації статті така. 9 грудня 1899 р. за ст. стилем Леся Українка прочитала в Київському літературно-артистичному товаристві «реферат про буковинських белетристів» (див. лист до О. Косач-Кривинюк від 9 грудня 1899 р.). На його основі, дещо поширивши біографічну частину і подавши детальнішу характеристику творів, поетеса підготувала статтю російською мовою і надіслала її до журналу «Вестник Европы» через сестру Ольгу, яка навчалася в Петербурзі (див. лист до О. Кобилянської від 18 (30) січня 1900 р.). З невідомих причин стаття там не була опублікована.

Текст, надрукований у журналі «Жизнь» (1900, № 9), значно відрізняється від реферату: в ньому, зокрема, відсутні цитати з аналізованих творів. Очевидно, Леся Українка писала статтю російською мовою на основі стислішого тексту, який вона надсилала О. Кобилянській і який був надрукований у газеті «Буковина» під назвою «Писателі-русини на Буковині» (див. лист до О. Кобилянської від 18 (30) січня 1900 р.).

На підставі наведених даних датується січнем 1900 р.

Подається за першодруком.

«Вестник Европы» – російський журнал, видавався в Москві у 1866 – 1918 рр.

новооткрытый парламент – Мається на увазі перший австрійський рейхстаг (установчі збори), який почав працювати 22 липня 1848 р. і був одним із завоювань революції.

один немецкий художник принял в нем большое участие – Мається на увазі художник Рудольф Роткель, що жив на Буковині.

у чествовал в Итальянской кампании – Йдеться про австро-італо-французьку війну 1859 р., в якій австрійська армія потерпіла поразку.

Нойбауер Ернст-Рудольф (1822 – 1890) – німецький письменник і вчений, автор поетичних творів і оповідань з життя Буковини та статей про український народ і його культуру.

Кобилянський Антін (1837 – 1910) – український літератор і громадський діяч, автор брошур «Слово на слово до редактора «Слова», «Голос на голос», в яких обстоював розвиток української літератури народною мовою. У першій з них опублікував як зразок такої літератури сім віршів Ю. Федьковича.

Дідицький Богдан (1827 – 1909) – український письменник і публіцист москвофільського напряму. У 1861 – 1871 рр. – редактор газети «Слово».

в сервитутной комиссии – так називалися в Австро-Угорщині комісії, створені для розгляду спірних питань користання громадськими лісами і пасовиськами.

«Просвіта» – культурно-освітня громадська організація, заснована у Львові 1868 р.

«Die neue Zeit» – теоретичний журнал німецької соціал-демократичної партії. Виходив у Штутгарті з 1883 по 1923 р. У журналі співробітничали видатні діячі німецького і міжнародного робітничого руху.

«Gesellschaft» – літературно-науковий журнал, що видавався німецьким демократичним письменником Людвігом Якобовським. Виходив у 1885 – 1902 рр. На його сторінках друкувалися переклади творів і статей українських письменників.

Ройтер Габріела (1859 – 1941) – німецька письменниця, основна тема її творів – емансипація жінки.

Неєра (псевдонім Анни Цуккарі; 1846 – 1916) – італійська письменниця-феміністка.

галицкая критика сравнивала «Царівну» – Леся Українка мала на увазі статтю О. Маковея «Ольга Кобилянська» (1896).

Кобринська Наталія Іванівна (1855 – 1920) – українська письменниця, творчість якої тісно пов’язана з ідеями жіночого емансипаційного руху. Організатор «Товариства руських жінок в Чернівцях» (1884).

Брет-Гарт (Гарт Френсіс-Брет; 1836 – 1902) – видатний американський письменник-реаліст.

Гауптман Гергарт (1862 – 1946) – видатний німецький драматург, найяскравіший представник натуралізму в німецькій літературі; його драмам властива соціальна спрямованість.