Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 76 – 99.

Вперше надруковано в журн. «Жизнь», 1900, № 12, стор. 196 – 213.

Автограф не знайдено.

Датується 1900 р. за першодруком.

Подається за першодруком.

Ремі де Гурмон (1858 – 1915) – французький письменник і літературознавець, один з теоретиків «чистого мистецтва».

Корделія – героїня трагедії В. Шекспіра «Король Лір».

Руссо Жан-Жак (1712 – 1778) – видатний французький письменник-просвітитель, філософ і педагог. Своєю творчістю утвердив у французькій літературі сентименталізм.

Вольтер (1694 – 1778) – видатний французький письменник і філософ-просвітитель, борець проти феодалізму і католицької церкви.

Бомарше Пьєр-Огюст Карон де (1732 – 1799) – видатний французький драматург і публіцист, автор всесвітньо відомих комедій «Севільський цирульник» та «Весілля Фігаро».

эпоху так называемого упадка Рима – тобто період з кінця II ст., коли в Римі розпочалася криза рабовласницької системи, яка призвела до розпаду Римської імперії.

Гретхен і Філіна – персонажі з драматичної поеми «Фауст» та роману «Роки вчення Вільгельма Мейстера» Й.-В. Гете.

Беранже Пьєр-Жан (1780 – 1857) – видатний французький поет-демократ, всесвітню славу здобув своїми сатиричними та ліричними піснями.

Маріон Делорм – героїня однойменної п’єси В. Гюго.

Міньйона – героїня роману Й.-В. Гете «Роки вчення Вільгельма Мейстера».

Жорж Занд (Санд) (псевдонім Аврори Дюдеван; 1804 – 1876) – французька письменниця, авторка численних романів, в яких обстоювала рівноправність жінки.

Сталь Анна-Луїза-Жермен де (1766 – 1817) – французька письменниця, авторка романів, в яких обстоювала рівноправність жінки.

Рашель Еліза (справжнє ім’я – Фелікс Еліза-Рашель; 1821 – 1858) – видатна французька актриса. Протягом багатьох років виступала на сцені «Комеді франсез», створила прекрасні жіночі образи за п’єсами французьких драматургів Корнеля, Расіна та ін.

Малібран Марія (1808 – 1836) – італійська оперна співачка.

Мюссе Альфред де (1810 – 1857) – французький поет-романтик, романіст і драматург. Найвідомішим з його творів є роман «Сповідь сина віку» (1836).

Гарсіа Поліна-Мішель (в одруженні – Віардо; 1821 – 1910) – відома співачка, сестра Марії Малібран.

Дюма Александр (Дюма-син; 1824 – 1895) – французький письменник, у своїх творах ставив проблему емансипації жінки. Особливою популярністю користувався роман «Дама з камеліями» (1848) та однойменна п’єса (1852).

Мілль Джон-Стюарт (1806 – 1873) – англійський політичний діяч, філософ-позитивіст, політеконом. У праці «Про підлеглість жінки» (1869) відстоював право жінки на емансипацію.

Мільтон Джон (1608 – 1674) – видатний англійський поет і публіцист, діяч англійської буржуазної революції 1648 р.

Бурже Поль-Шарль-Жозеф (1852 – 1935) – французький письменник і літературознавець. У своїх творах захищав традиції буржуазного суспільства, зокрема в питаннях сім’ї, становища жінки.

Еліот Джорж (справжнє ім’я – Еванс Мері-Анн; 1819 – 1880) – англійська письменниця, її твори пройняті демократичними настроями.

Оліфант Маргарита (1828 – 1897) – англійська письменниця. У своїх творах змальовувала становище жінки в буржуазному суспільстві.

Хамфрі Уорд Мері (1851 – 1920) – англійська письменниця, авторка романів з життя англійської інтелігенції та духовенства, у ряді творів змальовувала становище жінки в буржуазному суспільстві.

Бйорнсон Бйорнстьєрне Мартиніус (1832 – 1910) – видатний норвезький письменник демократичного спрямування.

Брандес Георг (1842 – 1927) – датський історик літератури, автор праці «Найголовніші течії в європейській літературі XIX ст.», ряду досліджень про видатних діячів світової культури, писав також про російську літературу.

Де Вогюе Ежен-Мелькіор (1848 – 1910) – французький письменник і критик. Багато років провів на дипломатичній роботі в Росії. Автор книги «Російський роман» (1886), в якій високо оцінив російську літературу,

Стріндберг Юхан-Август (1849 – 1912) – шведський письменник і публіцист. Виступав поборником соціальної рівності, прав жінки, викривав продажність буржуазної преси, занепад мистецтва. Пізніші його твори пройняті декадентськими настроями, містицизмом.

Метерлінк Моріс (1862 – 1949) – бельгійський письменник, один із основоположників символізму, декадентства в європейській драматургії.

Леметр Жюль-Франсуа (1853 – 1914) – французький письменник-імпресіоніст і критик.

Кореллі Марія (1864 – 1924) – англійська письменниця, виступала проти емансипації жінки.

«Крейцерова соната» – повість Л. Толстого, опублікована в 1891 р.

Прево Ежен-Марсель (1862 – 1941) – французький письменник. У своїх творах порушував питання про становище жінки, але його критика буржуазних поглядів на жінку була позбавлена соціальної основи.

Роні – псевдонім французьких письменників-братів Бьоксів: Жозефа (1856 – 1940) і Жюстена (1859 – 1949), які до 1909 р. писали разом, пізніше – нарізно, під псевдонімами «Роні старший» та «Роні молодший». Примикали до натуралістичної школи.

Пастер Луї (1822 – 1895) – видатний французький біолог і хімік.

Маргеріт Поль (1860 – 1918) – французький письменник, належав до натуралістичної школи.

Скрам Амалія (1847 – 1905) – норвезька письменниця. У своїх творах викривала фальшивість буржуазної моралі, зокрема в питаннях шлюбу.

Торесен Магдалене (1819 – 1903) – норвезька письменниця, виступала за емансипацію жінки.

последнего женского конгресса – Йдеться про міжнародний жіночий конгрес 1898 р. у Парижі. Такі конгреси, починаючи з 1888 р. (Вашінгтон), збиралися через кожні п’ять років до 1913 р. (Будапешт).

Белау Єлена (1859 – 1940) – прогресивна німецька письменниця, авторка численних романів про становище жінки в буржуазному суспільстві,

Луїс П’єр (1870 – 1925) – французький письменник-декадент,

Вілье де Ліль-Адан (1838 – 1889) – французький письменник. У ранніх творах звучали бунтарські мотиви. Пізніша його творчість, особливо після поразки Паризької комуни, пройнята песимізмом, містицизмом.

Меріме Проспер (1803 – 1870) – видатний французький письменник, відомий як майстер реалістичної новели.

Фрапан Ільза (справжнє ім’я – Левієн Ільза; 1852 – 1908) – німецька письменниця. У своїх творах порушувала питання про становище жінки в буржуазному суспільстві.

Бутті Енріко-Аннібале (1868 – 1912) – італійський драматург, стояв на консервативних позиціях.

Кіплінг Редьярд-Джозеф (1865 – 1936) – англійський письменник.

Янічек Марія (псевдонім – Штейн Марія; 1860 – 1927) – маловідома німецька письменниця, їй належить ряд романів, в яких порушуються проблеми емансипації, жінки. Леся Українка має на увазі її роман «Точильний камінь» (1896).

Гейне Ансельм (справжнє ім’я – Гейне Ансельма; 1855 – 1930) – маловідома німецька письменниця. Леся Українка має на увазі її роман «В дорозі» (1897).

Род Едуард (1857 – 1910) – швейцарський письменник-натураліст.

Зудерман Герман (1857 – 1928) – німецький драматург і романіст, відображав життя німецької буржуазії. На його творчості помітно позначився вплив натуралізму.