Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 8, с. 128 – 131.

Вперше надруковано в журн. «Радянське літературознавство», 1947, № 7-8, стор. 101 – 105.

 
Зберігся автограф без підпису і дати (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ, ф. 2, № 849).

Датується жовтнем 1899 – червнем 1900 рр. 

У листі до М. Павлика від 3 липня 1901 р. Леся Українка просить дізнатися в М. Ганкевича, одного з лідерів української соціал-демократичної партії в Галичині і редактора журналу «Воля», про долю «скількох рукописів моїх товаришів», надісланих йому для публікації в журналі «Воля». Як видно з листа поетеси до І. Франка від 20 вересня 1901 р., Леся Українка передала М. Ганкевичу переклади українською мовою «Маніфесту Комуністичної партії», якогось одного твору Ф. Енгельса, праці італійського вченого і популяризатора марксизму Лабріоли та брошури польського соціал-демократа Шимона Дікштейна «Хто з чого жиє», широковідомої у той час у Росії. Переклади здійснила група українських соціал-демократів, прізвища яких в листі не названі.

З цих рукописів була надрукована тільки брошура Дікштейна, але без «Додатка», написаного Лесею Українкою. Автограф статті виявлений в архіві М. Ганкевича після його смерті.

Подається за автографом.