Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 102 – 104.

Вперше надруковано у виданні: Література. Зб. 1. К., 1928, с. 187 – 188.

Недатований автограф має кілька авторських скорочень і виправлень, зберігається в Центральній науковій бібліотеці АН УРСР (далі: ЦНБ АН УРСР) у відділі рукописів (І, 8906). Закреслено перше речення «Вже пізно». У реченні «Тільки все ж не могла вона привикнути до того тону, з яким її чоловік, багато молодший від неї, говорить перед гостями: «Як би ви думали, чий се портрет?» – і, натішившись ваганням гостей, вимовляв: «Се моя жінка! ха-ха!». Слова: «багато молодший від неї» зняті. Речення «Одного разу жінка попросила чоловіка сказати, які книжки треба читати для того, щоб набути відомостей по політ[ичній] економії…» спочатку починалося словами: «Був навіть такий час, коли…».

Датується останніми місяцями 1897 року.  

Подається за автографом.

Gyp (Жип) – псевдонім французької письменниці де Мартель де Жуанвіль (1850 – 1932), авторки сентиментальних романів, популярних у буржуазних колах.