Художниця: Галина Кальченко

Матеріал: томпак

Вага: 117, 9 грам

Діаметр: 60 мм

Комплектація: футляр 

Опис:

Медаль розміщена у футлярі, обтягнутому тканиною, що імітує традиційне домоткане полотно. На верхній кришці футляра розміщено стилізований підпис Лесі Українки, виконаний золотистим кольором.

На лицьовому боці медалі представлено погрудний портрет Лесі Українки у рельєфному виконанні. Зображення включає деталі костюма: комір та намисто. Ліворуч від портрета розміщені ювілейні дати: «1871–1971».

На зворотному боці медалі викарбувано цитату з поезії Лесі Українки 1896 року:

«Як я умру,  на світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень».

Нижче розміщено стилізований підпис письменниці.

Пов’язані матеріали:

Відео на каналі «Щоденник колекціонера»

Інформація про художницю:

КАЛЬЧЕНКО Галина Никифорівна (1926–1975) – українська скульпторка, народна художниця УРСР, заслужена діячка мистецтв УРСР. Народилася в місті Борзна (нині Чернігівська область). Навчалася у Київському художньому інституті під керівництвом відомих митців Михайла Лисенка, Костянтина Єлеви та Лева Муравіна. Після закінчення інституту в 1953 році продовжила навчання в аспірантурі, яку завершила у 1958 році.

Працювала в галузі станкової та монументальної скульптури, створюючи пам’ятники, паркові статуї, портрети, надгробки, меморіальні дошки та медалі. Була головою Київської організації Спілки радянських художників України (1968–1970).

Особливе місце у творчості Галини Кальченко посідає тема Лесі Українки. Скульпторка створила декілька визначних монументів поетеси: пам’ятник у Києві (1973), за який отримала Державну Премію УРСР імені Тараса Шевченка, пам’ятник у Ялті (1971) та пам’ятник у канадському місті Саскатун (встановлений 1976, вже після смерті мисткині). Також створила портрет Лесі Українки (1962), який зберігається у Музеї Лесі Українки у Києві.

Серед інших значних робіт – пам’ятники Марії Заньковецькій, Івану Котляревському, Миколі Леонтовичу, Івану Нечую-Левицькому, а також портрети видатних діячів української культури. За життя була відзначена численними нагородами, зокрема орденами Трудового Червоного Прапора та «Знаком Пошани».

Померла у Києві, похована на Байковому цвинтарі. Її могила є пам’яткою культурної спадщини України національного значення.