Запоріжжя. Барельєфна пам’ятна дошка Лесі Українці
Розташування: Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, будівля залізничного вокзалу станції Запоріжжя ІІ (колишній Олександрівськ).
Скульптор: Борис Чак
Інформація про пам’ятну дошку
Меморіальну дошку встановлено на старій будівлі залізничного вокзалу станції Запоріжжя ІІ (вул. Костянтина Великого, 5) на вшанування перебування Лесі Українки в тодішньому Олександрівську у вересні 1907 року. Саме через це місто письменниця подорожувала до Криму разом із чоловіком Климентом Квіткою. Перебування в Олександрівську тривало недовго. Сюди вони прибули 10 (23 вересня) 1907 року. Переночувавши, далі попрямували до Севастополя.
Пам’ятка являє собою прямокутну поліровану плиту з червонувато-коричневого граніту, на якій розміщено мідний барельєф письменниці та рельєфний напис. Композиція має асиметричну побудову. У лівій частині розташоване погрудне зображення Лесі Українки, виконане у профільному розвороті праворуч. Праву частину займає текстовий блок (з допущеними фактичними помилками: «3–10 вересня 1907 року / у м. Олександрівську / перебувала / велика українська / поетеса / Леся Українка».
Барельєф відтворює письменницю в зрілому віці. Волосся зібране в низький вузол на потилиці. Постать одягнена в стилізований український стрій із характерним орнаментом на сорочці. У правій руці Леся Українка тримає книгу, що підкреслює її літературну та просвітницьку діяльність.
У нижній частині композиції розміщено декоративну бронзову гілку лавра. Традиційний символ слави й творчого визнання доповнює меморіальний характер пам’ятки та врівноважує композицію.
Меморіальна дошка увічнює пам’ять про письменницю та засвідчує зв’язок Лесі Українки з історією міста.
Інформація про скульптора
В’ЯЛИЙ Володимир Петрович (1930–2005) – український скульптор і художник, член Національної спілки художників України, автор низки монументальних і меморіальних творів у Запоріжжі та інших містах України. Працював переважно в галузі монументальної та меморіальної пластики. Його творчість характеризується психологічною заглибленістю, увагою до композиційного вирішення задуму.