Розташування: Україна, м. Київ, Байкове кладовище

Скульптор: Галина Петрашевич

Інформація про пам’ятник

Надгробний пам’ятник Лесі Українці розташований на Байковому кладовищі в Києві, де письменницю було поховано 7 серпня 1913 року на старій частині цвинтаря (ділянка № 3) поруч із могилами її брата Михайла та батька Петра Косача. Сучасний меморіал встановлено у 1939 році, до 25-ї річниці від дня смерті поетеси.

Бронзовий пам’ятник виконано у вигляді напівфігури. Поетесу зображено в кріслі, про що свідчать відтворені бильця. Її голова трохи нахилена вниз, обличчя спокійне й зосереджене. Постать одягнена в ошатне вбрання з м’яко змодельованими складками та огорнута драпірованою накидкою, що утворює виразний пластичний акцент і надає силуету монументальності. Однією рукою письменниця підтримує мантильку, іншою спирається на книгу. У постаті увиразнено гідність, силу волі та духовну стійкість письменниці.

Гранітний постамент зверху прикрашають бронзові декоративні гірлянди з рослинними мотивами. На фронтальній його частині викарбувано напис: «Видатна / українська письменниця / Леся Українка / Л. П. Косач / 1871–1913». На боковій грані постаменту 1939 року було розміщено цитату російською мовою з некролога, надрукованого в більшовицькій газеті «Рабочая правда» після смерті Лесі Українки у 1913 році: «Стоя близко к освободительному движению вообще и пролетарскому в частности, отдавала ему все силы, сеяла разумное, доброе, вечное. „Правда“, 1913 год». Автор некролога Павло Дятлов на ту пору був розстріляний як «ворог народу», а тому його авторство не згадано. Цей текст протягом багатьох років викликав дискусії серед дослідників і громадськості. Нині цитату визнано спробою влади ідеологізувати образ письменниці, світогляд якої був значно ширший і складніший. У 2023 році напис був закритий додатковою гранітною табличкою, а в 2025 році Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував замінити його іншим текстом. 

Архітектурне вирішення пам’ятника вирізняється стриманістю, основну увагу зосереджено на скульптурному образі письменниці. Навколишній простір кладовища підсилює характер місця пам’яті та сприяє сприйняттю пам’ятника як меморіального ансамблю. Пам’ятник оточений металевою огорожею й входить до складу родинного поховання Косачів-Драгоманових.

Надгробок належить до найвідоміших меморіальних об’єктів, присвячених Лесі Українці. 

Інформація про скульпторку

ПЕТРАШЕВИЧ Галина Львівна (1903–1999) – українська скульпторка, Народний художник УРСР (1964). Членкиня Спілки художників України. Закінчила Київський художній інститут, працювала в станковій та монументальній скульптурі в реалістичному стилі. Роботи виконувала у мармурі, бронзі, граніті та дереві. Скульпторка виробила власний стиль з тяжінням до психологізму. У творчості зверталася переважно до жіночих образів, низку творів присвятила героям Другої світової війни. Надгробний пам’ятник Лесі Українці на Байковому кладовищі належить до найвідоміших робіт мисткині. Він створений у співпраці з архітектором Василем Кричевським (1873–1952) – одним із творців українського архітектурного модерну.