Київ. Пам’ятна дошка місцю перебування Лесі Українки (вул. Тарасівська)

Опис
Дата:
1971

Розташування: Україна, м. Київ, вул. Тарасівська, 14

Рік відкриття: 1955; замінено 1971 року

Автор: Валентина Шевченко (1971)

Інформація про пам’ятну дошку

Меморіальну дошку встановлено на фасаді житлового будинку по вулиці Тарасівській, 14 у Києві, яка вважалася вулицею інтелігентів. Тут оселялися професори Київського університету, студенти, митці. Наприкінці 1880-х років тут проживав старший брат Лесі Українки – Михайло Косач, який тоді був студентом Київського університету. До нього під час своїх приїздів до Києва навідувалася Леся Українка. 

Першу меморіальну дошку на будинку відкрили 1955 року. Вона була виконана з мармуру. До 100-річчя від дня народження письменниці, у 1971 році, її замінили новою дошкою з чорного граніту. Автором архітектурного вирішення стала Валентина Шевченко. 

Дошка має прямокутну форму. У лівій частині композиції вміщено стилізоване рельєфне зображення смолоскипа – традиційного символу духовного світла, знань і служіння високим ідеалам. Праворуч розташований напис, виконаний великими врізними літерами чорного кольору на сірому тлі. Текст повідомляє: «У цьому будинку / в березні 1989 р. / жила й працювала / велика українська / поетеса-революціонерка / Леся Українка». Однак сучасні дослідження свідчать, що цей напис не цілком точний. За документальними джерелами, у березні–квітні 1889 року Леся Українка мешкала на цій же вулиці, але в будинку № 7 у родині Рашевських. До будинку № 14 вона, безперечно, приходила до брата Михайла Косача, проте постійно тут не проживала. Саме тому пам’ятний знак радше позначає місце перебування письменниці та один із осередків діяльності молодіжного літературного гуртка «Плеяда», ніж її безпосереднє місце проживання. 

Попри цю неточність, дошка залишається важливим меморіальним об’єктом, що нагадує про київський період життя Лесі Українки та її участь у формуванні українського культурного середовища кінця ХІХ століття. У цей час вона активно працювала над перекладами, брала участь у діяльності літературного гуртка «Плеяда» та підтримувала творчі контакти з київською молодою інтелігенцією. 

 

Інформація про автора

ШЕВЧЕНКО Валентина Шевченко (1926–2016) – українська архітекторка-реставраторка, почесний доктор архітектури Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування. 

Пов'язані матеріали