Розташування: Україна, м. Київ, вул. Ярославів вал, 32

Рік відкриття: 1955; замінено 1971 року

Автор: Валентина Шевченко (1971)

Інформація про пам’ятну дошку

Першу меморіальну дошку на фасаді житлового будинку по вулиці Ярославів вал, 32 у Києві, яка за життя Лесі Українки носила назву Велика Підвальна, було відкрито 1955 року. Будинок пов’язаний із важливою подією в особистому житті Лесі Українки – саме тут після одруження з Климентом Квіткою (25 липня 1907 року за старим стилем) подружжя мешкало влітку 1907 року у квартирі № 11 до поїздки в Крим (на початку серпня). 

До 100-річчя від дня народження письменниці стару пам’ятну дошку замінили новою, з чорного граніту. Автором архітектурного проєкту стала Валентина Шевченко. Композиція пам’ятної дошки вирішена лаконічно. Вона має форму вертикальної прямокутної плити з полірованого чорного граніту. Основним художнім засобом виступає шрифтове оформлення. Текст викарбувано великими літерами різного розміру. У написі зазначено: ««У цьому будинку / влітку 1907 року / жила / й працювала / велика / українська / поетеса- / революціонерка / Леся / Українка». Нижню частину плити прикрашає стрічковий геометричний орнамент, характерний для меморіальних дошок радянського періоду.

На відміну від багатьох інших меморіальних знаків письменниці, ця дошка не містить портретного зображення. Її художня виразність ґрунтується на контрасті темного шрифту та світло-сірого каменю, а також на монументальності самої форми.

Будинок на Ярославовому Валу належить до кола київських меморіальних місць Лесі Українки, пов’язаних із останнім десятиліттям її життя. Саме тут розпочався короткий, але важливий період спільного життя письменниці та Климента Квітки. 

Інформація про автора

ШЕВЧЕНКО Валентина Шевченко (1926–2016) – українська архітекторка-реставраторка, почесна докторка архітектури Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування.