Розташування: Україна, м. Київ, вул. Саксаганського, 97 (Музей видатних діячів української культури)

Скульптор: Галина Кальченко

Інформація про пам’ятний знак

Погруддя Лесі Українки встановлене на фасаді будинку, де наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття мешкала родина Косачів. Нині в будівлі розташований Меморіальний будинок Лесі Українки – складник Музею видатних діячів української культури (Косачів, Лисенків, Старицьких), який ще називають «Українським Парнасом». Саме тут письменниця неодноразово зупинялася під час перебування в Києві. Меморіальна дошка була встановлена 1971 року, до 100-річчя від дня народження письменниці. 

Композиція виконана у вигляді високорельєфного бронзового погруддя поетеси, що плавно виростає з архітектурного кронштейна (основи), закріпленого на стіні між вікнами історичного будинку. Погруддя розміщене безпосередньо над текстовим блоком, утворюючи вертикально витягнуту структуру. Таке вирішення наближає об’єкт одночасно до меморіальної дошки й до невеликого фасадного пам’ятника.

Лесю Українку зображено молодою жінкою з гладко зачесаним волоссям, зібраним на потилиці. Її трохи видовжене обличчя, високе чоло, стримана емоційність справляють шляхетне враження. Погляд, спрямований удалину, надає образові зосередженості та внутрішньої сили.

Особливу увагу привертає стилізоване трактування одягу. Плечі та верхня частина торса подані узагальненно та позначені геометризованими формами коміра. На шиї відтворено кілька рядів традиційного намиста – характерну деталь іконографії Лесі Українки.

Нижня частина композиції містить меморіальний напис, виконаний рельєфними літерами. Текст повідомляє, що в цьому будинку в 1899–1910 роках жила видатна українська поетеса Леся Українка. Архітектура фасаду з елементами історизму та модерну утворює природне тло для пам’ятного знака, який відіграє роль своєрідного візуального маркера меморіального будинку письменниці. 

Після того, як у березні 2018 року оригінальний бронзовий бюст викрали мисливці за кольоровим металом, музейники та культурна спільнота Києва одразу почали шукати можливості для його реставрації. До 150-річчя від дня народження поетеси меморіальний знак вдалося відновити у його первинному вигляді завдяки збереженим детальним кресленням та гіпсовим зліпкам Галини Кальченко. Нове погруддя відлили за оригінальною моделлю з сучасних композитних матеріалів, які ззовні повністю імітують класичну бронзу, але не становлять цінності для вандалів. 

Інформація про скульпторку

КАЛЬЧЕНКО Галина Никифорівна (1926–1975) – українська скульпторка, членкиня Спілки художників України, лауреатка Державної премії України імені Тараса Шевченка (1974). Жила і працювала в Києві. Надавала перевагу станковій і монументальній пластиці, зарекомендувала себе майстринею монументального портрета. Створила низку пам’ятників Лесі Українки. Окремі роботи скульпторки зберігаються в фондах художніх музеїв України. Над пам’ятним знаком на фасаді Музею Лесі Українки в Києві працювала разом з відомим архітектором Анатолієм Ігнащенком (1930–2011) – народним художником України, членом-кореспондентом Академії архітектури України.