Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости
Паралельна назва: Lesya Ukrayinka : chronology of life and creative work / Olha Kosach-Kryvynyuk
Бібліографічний опис:
Косач-Кривинюк Ольга. Леся Українка : хронологія життя і творчости. Нью-Йорк: Укр. Вільна Акад. Наук у США, 1970. 923 с.
Інформація про видання:
Книга Ольги Петрівни Косач-Кривинюк є результатом багаторічної праці по упорядкуванню родинного архіву, збиранню рукописів та листів Лесі Українки. У виданні вміщено хронологічну канву життя й творчості письменниці, історію родини, спогади та коментарі Ольги Косач-Кривинюк, листи Лесі Українки, близько ста з яких були першою їхньою публікацією. У книзі також вміщено статті Петра Васильовича Одарченка про матір та сестру Лесі Українки – Ольгу. Матеріал доповнено фотографіями з архіву Ізидори Петрівни Косач-Борисової.
Інформація про автора:
КОСАЧ-КРИВИНЮК Ольга Петрівна (1877–1945) – письменниця, літературознавиця, перекладачка, етнограф, громадська діячка. Народилася у Звягелі (нині Житомирська область), в родині письменниці Олени Пчілки та юриста Петра Косача. Молодша сестра Лесі Українки. Закінчила Київську жіночу гімназію (1897), вищі жіночі медичні курси у Санкт-Петербурзі (1906). Брала участь у протиурядових виступах під час революційних подій. Працювала лікарем у Катеринославській губернській земській управі (1910–1921), учителькою у Могилеві-Подільському, бібліографом у Київській медичній бібліотеці. Сім’я зазнала сталінських репресій, зокрема чоловік фігурував у сфабрикованій «справі Спілки визволення України». 1944 р. виїхала до Праги, через рік померла в Німеччині (м. Авґсбурґ). У літературній спадщині авторки низка праць присвячена Лесі Українці та родині, їй належать мемуарні нариси «Полум’яне серце» (1941), «Повість, що стала драмою» (1943; про дружбу Лесі Українки з О. Кобилянською), «З дитячих років Лесі Українки», «Перебування Лесі Українки в Луцьку», «З моїх споминів» (останні вийшли друком 1963 року). Заслугою О. Косач-Кривинюк є публікація деяких творів Лесі Українки після смерті письменниці: вперше видала драматичну поему «Бояриня» у часописі «Рідний край» (1914), «Стародавню історія східних народів» (Катеринослав, 1918). Упродовж 1933–1944 років упорядковувала архівні матеріали, що увійшли до книги «Леся Українка : хронологія життя і творчости» (Нью-Йорк, 1970).