Марія Косач (до одруження – Чернявська)

?-1848

Бабуня Лесі Українки

Марія Степанівна Косач найвірогідніше була родом з Чернігова. Рід Чернявських входить до спису дворянських родів Чернігівської губернії. Дівчина довший час жила з батьками в Полтаві. Звідти 1838 року її родина перебралася до Мглина. Тут її засватав Антон Косач і вони обвінчалися 15 (27) січня 1841 року у Воздвиженській церкві міста Мглина. За неповних вісім років народила семеро дітей: Петра (1841), Матвія (1842), Григорія (1843), Олену (1845), Порфирія (1846), Олександру (1847), Степана (1848), з них троє померли у дитинстві. За сімейними переказами, зафіксованими Ольгою Косач-Кривинюк, «була вона дуже лагідна, добра жінка, розумна і, як на той час, гарно освічена». Батько Лесі Українки вдався схожим зовні та вдачею на матір. Виглядала тендітною і слабкою. Померла через три місяці після народження останньої дитини. Її рання смерть 3 (15) листопада 1848 року стала трагедією для багатодітної родини. Причиною міг бути туберкульоз або анемія, оскільки в останні роки життя її пам’ятають украй виснаженою.

Після смерті Марії Косач осиротілими дітьми опікувалася її старша сестра Параска Степанівна, котра зробила значний внесок в освітній розвиток міста: у її мглинькому маєтку працював пансіон для дівчат, котрий давав вихованкам трикласну освіту.

Відомо, що Петро Косач зберігав, як сімейну реліквію, записну книжечку матері та майстерно вишитий нею гаманець.