1843-1916

Дядько Лесі Українки

Молодший брат батька Лесі Українки Григорій Антонович Косач був третьою дитиною в сім’ї. Леся Українка, як і всі діти Косачів, з величезною симпатією ставилася до «дяді Гриші».

Народився у Мглині 18 листопада 1843 року. Осиротівши після смерті матері, потрапив під опіку її старшої сестри Парасковії. Навчався в Полтавському кадетському корпусі, але військова справа його не приваблювала, тому він двічі втікав з освітнього закладу до рідної домівки. Відсутність освіти не завадила його самореалізації. Мав схильність до сільського господарства та майстрування, захоплювався полюванням. За словами Ольги Косач-Кривинюк, «“дядя” Гриша» був добряча, весела, глибоко благородної вдачі людина».

У зрілі роки титулярний радник Григорій Косач служив судовим приставом у Новоград-Волинському, мешкав у будинку, який до нього винаймав Петро Косач. Частина його трудової кар’єри пройшла у місті Більську на Полтавщині, а згодом виконував обов’язки мирового посередника в старовинному українському містечку Полонне. Тут він мав репутацію демократа, що приходив на допомогу родинам, які опинялися у скруті,  мисливця і колекціонера. Проявив себе і в громадській сфері, зокрема як член церковнопарафіяльного попечительства з будівництва Хрестоводвиженської церкви. Був одружений, однак не зазнав гармонійного життя у шлюбі. Дружина не розділяла численні захоплення Григорія Косача. Після смерті їхнього маленького сина вона покинула чоловіка та вийшла заміж за лікаря Пилипа Немоловського.

У Полонному, наприкінці травня 1893 року, по дорозі з Києва до Гадяча, у товаристві з родичами дядька провідала Леся Українка. Григорій Косач намагався показати усі пам’ятки та принади довкілля.

1900 року Григорій Косач подав у відставку, поселився у Києві, аби бути поблизу братової родини. Коли 1907 року після обшуку Леся Українка та її сестра Ольга були арештовані, першим кинувся їх визволяти з жандармерії. Вже в немолодому віці одружився та разом із дружиною Антоніною виховував підкинутого хлопчика Бориса. Останні роки життя провів у Мглині. Помер на родинному хуторі Пасіка.